Підліткове старіння у фільмі This is also Ukraine
This is also Ukraine — учасницьке документальне кіно, що складається з десятьох відео-есеїв українських підлітків, які міркують на цілком дорослі теми: що таке дім, у чому суть ідеального, де особистість, чи ok жити щасливо, коли навколо все не ok. Візуально This is also Ukraine нагадує відео з тік-току, але насправді це кесонна ілюзія, на якій українські підлітки, що виросли серед кутів підвалів, коридорів та станцій метрополітену, зазвичай бачать вертикальні прямокутники. Але тут ще можна розглянути і ряди кіл – для цього треба, наприклад, сконцентруватися на Місяці, розташованому в центрі кадру на початку та в кінці фільму. Саме їх розрізняють герої фільму, що живуть у круглій родині товаришів, пов’язаних кільцем навколо ідеї життя попри все – Ok у буквальному сенсі. Вісім дівчат та двоє хлопців надто логічно думають й глибоко відчувають. Під впливом війни у прифронтових регіонах звична поколіннєва структура порушилась, і варто виділити нове – ре.покоління.
Ре.покоління — це, по-перше, посилання на регенерацію на кожному рівні: відновлення повсякдення, відбудова зв’язків, переосмислення того, як культура може оздоровити наше суспільство. Зловживання такими важливими розмовами на противагу одвічним: як сам? де був? до кого сьогодні? хто ще буде? ти шо реально? це типу норм? ти такий цікавий? звідки сам? кого ще знаєш? а якщо знайду? може призвести до зворотнього – феномену “індивідуальності без суб’єкту” або “до-характеру”. Ре.покоління, у другому розумінні, вказує на (часто марне) намагання інтегрувати у себе властивості, що нав’язані ззовні, руїною, пусткою, потребами часу тощо через активну самодіяльність чи повну відмову від неї, bedrotting. Тривале життя “як в кіно” призвели до часткової втрати свідомості, що частково може бути виправлене деконтекстуалізацію форм і стилів особистості, манер і рішень, які використовувалися в минулому, але були витіснені іншими, що вважаються більш ефективними, адекватними, або просто запозичені деінде. Так герої фільму об'єднують повітряні тривоги, пісні Queen та Beatles в нові цілісності, змішують їх із формами, взятих із контекстів, які далекі від них фізично й часово, але емоційно близькі. Представник ре.покоління – це пакет мінливих почуттів, сезонний рестарт ідентичності. Нарешті, третя можливість прочитання частки ре- відкриває в особистості не тільки те, що є проти чи позаособистісним, а й те, що невідворотньо визначає її межі – смерть. Продукт ре.покоління – збірка наративів, конгломерат практик, що роблять головним учасником людського життя не, власне, людину, а смерть, перемогу якої можна лише відкласти черговим неймовірним зусиллям або банальним везінням, і то тільки за тим, щоб смерть респаунилась й повернулась, ставши ще більш роздратованою та досвідченою. Загальною рисою всіх цих наративів і практик є, перш за все, те, що вони дозволяють нам побачити прихований потенціал людини, яка має стати головним босом свого життя, а не геймером.